|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
коїли ті зміни в плавнях. Що се таке робиться навкруги? (За М. Коцюбинським).
II. Знайдіть речення з однорідними членами. Схарактеризуйте однорідні члени, визначивши, до якого слова в реченні вони відносяться, що означають, на які питання відповідають тощо. Чи в усіх випадках між означеннями, що відносяться до того самого слова, ставиться кома? Що таке однорідні та неоднорідні означення? (Див. с. 150). III. Гра «Хто більше?». Доберіть синоніми до виділених слів.
У_l IV. Перекажіть текст, доповнюючи його спогадами (прочитаною,
— побаченою або почутою інформацією) про плавні. Вживайте озна-чення-епітети.
215. І. Спишіть речення. Які означення в них використано? Підкресліть означення. Доведіть правильність виконання завдання (див. с. 150).
1. Від уяви про те нове життя в Дмитра аж дух захопило, швидше застукало в грудях серце (О. Десняк). 2. Шалений холодний вітер люто висвистував і завивав над степом (Іван Ле). 3. Червоні язики виривалися з горна, лизали сіру потріскану глину печі (Ю. Мушкетик). 4. Весь час чарівний барвистий світ мінився і прозорився, як плесо озера (І. Вільде). 5. Твердий синявий сніг грав на сонці самоцвітами (М. Коцюбинський). 6. Другого дня Муся оббігала всі знайомі місця в саду, побувала на лузі, біля річки (О. Десняк). 7. Темний осінній вечір стоїть за вікнами...
(В. Козаченко).
II. Поясніть розділові знаки, ужиті в реченнях.
III. Зробіть словотвірний розбір виділених слів.
|
|
|
|
|
|
|
Комунікативний практикум
|
|
|
|
|
|
|
IV. Перечитайте перше речення. Чи доводилося вам переживати такий стан? Уявіть, що ви виграли в лотерею або переморли в конкурсі. Розкажіть про свої почуття, вживаючи однорідні та неоднорідні означення.
|
|
|
|
|
|
|
Слово-диво
|
|
|
|
|
|
|
216.1. Прочитайте текст. Визначте його стиль. Аргументуйте свою думку. Як можна схарактеризувати літо у вашій місцевості?
Краса в лісі влітку, скільки пташиного дзвону-передзвону!
Та всі голоси — і зяблика, і вівсянки, і зеленушки, і навіть одуда — заглушувало кування зозулі. Не раз стежила Улянка за цим птахом. Літ зозулячий безшумний, потайний, як у злодюжки. Підкрадається Улянка до зозулі, яка кує на гілці, і нишком, затамувавши подих, слухає. А птах кує, кланяється, від крику в нього немов бульбашка перекочується під шкірою на витягненій шиї. І ніхто, мабуть, крім Улянки, не підслухав, що зозуля не тільки кує, а, захопившись, ще й хававкає.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
