|
Гра «Хто швидше?». Запишіть по 2 речення, в яких би одне з дієслів уживалося як допоміжне у складеному дієслівному присудку, а друге — як зв'язка у складеному іменному. З'ясуйте спосіб вираження присудків.
Зразок. Починати, залишатися. — Зоря на небі рожева вже починала займатися (Леся Українка). Він залишився самотнім.
1. Зуміти, лишитися. 2. Намагатися, робитися. 3. Продовжувати, уявлятися. 4. Перестати, називатися.
II. Схарактеризуйте порядок слів у складених реченнях. Назвіть слова, на які падає логічний наголос.
Прочитайте і запам'ятайте
Присудком називається головний член двоскладного речення, пов'язаний з підметом, що означає дію, психічний або фізичний стан, ознаку чи належність і відповідає на питання що робить предме т?, що з ним робит ь с я?, який він є?, хто він таки й?, у якому стані перебуває? таін.
Присудки поділяються на прості й складені.
Простий присудок може бути виражений:
1) формами дієслів дійсного способу в теперішньому, минулому і майбутньому часі: Біля сухого дерева й сире горить; Ложка дьогтю зіпсує бочку меду (Нар. творчість);
2) формами дієслів наказового та умовного способів: Нехай цвітуть про тебе співи... (В. Сосюра); Поїхав би я в гості, та люди не кличуть (Нар. творчість);
3) фразеологізмом: Весна встипила и свої права. Складені присудки поділяються на два види:
складений дієслівний і складений іменний.
Складений дієслівний присудок виражається сполученням допоміжного дієслова в особовій формі та інфінітива (див. схему на с. 54). Допоміжні дієслова можуть указувати на:
1) початок, продовження або ж завершення дії (починати, братися, стати, продовжуватися, переставати, припинити та ін.): На Русі словом «добрий» почали оцінювати людину за зовнішнім виглядом, красою (В. Ковальчук);
2) необхідність, бажаність, можливість дії (мусити, могти, намагатися, бажати, мріяти, надумати, вирішити та ін.): У товариство людина може принести із собою підозріливість, а може внести радість, світло (Д. Лихачов).
Складений іменний присудок утворюють дієслово-зв'яз-ка та іменна частина (див. схему на с. 55). Іменна частина виражає предметне значення присудка, а дієслово-зв'язка — граматичне значення часу, особи, способу.
|
|
