|
вати тактовність, засвоїти етикетні норми, обмін інформацією, процес спілкування, висловлювати думки, виявляти характер, сприймати інформацію, засоби спілкування.
II. Назвіть вид словосполучення за способом вираження головного слова та за зв'язком між словами. По одному прикладу кожної групи введіть у самостійно складені речення.
III. Яке з наведених словосполучень є «зайвим»? Поясніть чому.
120. І. Із поданими словами складіть пари словосполучень так, щоб у ролі залежного слова виступали: а) прямий додаток; б) непря мий додаток (див. с. 80—81).
Залишити, слухати, виконувати, дотримуватися, виголошувати, нагороджувати, шанувати.
II. Одну цару словосполучень уведіть у самостійно складені речення.
121.1. Складіть і запишіть речення так, щоб подані слова і сполу чення слів виступали в ролі різних членів речення: а) підмета; б) іменної частини складеного присудка; в) додатка.
Спілкування, взаєморозуміння, культура мовлення, самопізнання, цінності.
II. Схарактеризуйте головні члени у складених реченнях.
III. З'ясуйте граматичні ознаки додатків (рід, число, відмінок).
122.1. Прослухайте текст. Що нового ви дізналися про спілкування? Визначте тему й основну думку тексту. Складіть план.
Спілкуючись між собою, люди разом порають землю, будують державу, її економіку, створюють свою історію, духовні цінності, розвивають культуру. Спілкування як процес і продукт життєдіяльності людей має багате минуле, а як результат наукових досліджень — коротку історію. Багато цінного й цікавого про етику й етикет, культуру спілкування та поведінки знаходимо в пам'ятках історії та літератури, зокрема в українських джерелах.
Одним із перших описав спілкування людей, що мешкали на території нинішньої України, ще Геродот у V ст. до н.д. Він розповів, як наші пращури спілкувалися при світлі вогнища, «казали казку», «баяли байку».
Цікаві свідчення того, як у далекі часи жили люди, як вони захищали свою землю, як розвивали ремесла і, звичайно, як спілкувалися, дає Велесова книга — збірка поліських пам'яток V—IX ст. Люди вміли спілкуватися, бо «правили п'ятнадцять століть через віче, де будь-хто міг слово сказати — і то було благом».
|
|