|
II. З'ясуйте лексичне значення виділених слів і доберіть до них синоніми.
III. Накресліть схеми 3—4 речень (на вибір).
220. І. Прочитайте іменники та групи прикметників-означень, що їх характеризують. Визначте, чи всі прикметники вказують на однакові ознаки. Які з них можна віднести до однорідних, а які — до неоднорідних?
1. Листя — червоне, пожовкле, гарне, осіннє, багряне, опале, сумне.
2. Хлопець — симпатичний, сильний, мужній, натренований, добрий.
3. Ліс — кленовий, сосновий, густий, березовий, темний, осінній.
4. Дерева — високі, стрункі, придорожні, пересаджені, підбілені.
5. Квіти — чудові, різнокольорові, пахучі, весняні, південні, рідкісні.
II. Гра «Хто швидше?». Складіть речення зі словами однієї групи так, щоб однорідні члени були з'єднані сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв'язком. Проаналізуйте однорідні члени речення.
221. І. Із підручника географії, біології або історії випишіть 5—6 речень з однорідними й неоднорідними означеннями. Зробіть висновок про стилістичну роль речень з однорідними членами.
II. Зробіть синтаксичний розбір 2—3 речень на вибір (див. алгоритм на с. 156). Прокоментуйте розділові знаки.
222. І. Розставляючи розділові знаки, спишіть речення в такій послідовності: а) з однорідними означеннями; б) з неоднорідними означеннями.
1. Холодне молоде срібло сонця розлите по землі пізньої осені
(О. Гончар). 2. Серце б'ється як згадаю теплі тихі ночі (За А. Малишком.). 3. Широкі безкраї простори. Легке і м'яке повітря все пройняте й облите сонячним промінням (Б. Грінченко). 4. Була темна задушлива ніч на початку червня (С. Скляренко). 5. Дві сестри тоненькі та сухенькі осінь ловлять в пелени над ставом (І. Драч). 6. Легкий пухкий попілець ляже вернувшися в рідну землю вкупі з водою там зростить вербицю — стане початком тоді мій кінець (Леся Українка). Хороша-хороша голубоока дівчина... (Остап Вишня).
II. Поясніть пунктограми. Складіть і запишіть по 1—2 речення: а) з однорідними означеннями; б) з неоднорідними означеннями.
|
|
