|
351. Пригадайте своє відвідання читального залу в шкільній бібліотеці і складіть усне міркування на тему «Картина світу у слові й книзі».
Прочитайте і запам'ятайте
Відокремлюватися можуть і члени речення з уточ-нювальним значенням, що конкретизують або пояснюють значення другорядних і головних членів речення.
Найчастіше вживаються уточнювальні обставини місця, часу, а іноді — й способу дії. В усному мовленні вони виділяються інтонацією. Наприклад: 1. Рівно, на повні груди, дихає степ (І. Кириченко) — обставина способу дії рівно конкретизується відокремленою уточнювальною обставиною на повні груди; 2. Восени, псредвідльотом у вирій, тривожиться і табунами збирається птаство (М. Стельмах) — обставину часу восени уточнює, конкретизує відокремлена обставина перед відльотом у вирій.
Уточнювального значення набувають додатки та інші члени речення, що приєднуються до основної частини речення за допомогою сполучників тобто, цебто, аби, а саме та приєднувальних слів крім, опріч, на відміну, наприклад, за винятком, замість, причому та ін. Наприклад: Ці велетні, тобто величезні дерева, ростуть далеко одне від одного (Панас Мирний) — до підмета велетні за допомогою сполучника тобто приєднана прикладка величезні дерева, що має уточнювальне значення; В Європі є майже всі природні зони земної кулі, за винятком зон жаркого поясу — відокремлений додаток за винятком зон жаркого поясу містить уточнення щодо змісту речення.
З названими сполучниками і приєднувальними словами обставини, додатки та уточнювальні інші члени речення на письмі виділяють комами і тире, зрідка беруть у дужки.
|
|
