|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- Із секретів синтаксису
Деякі означення можуть виражатися іменниками у формі непрямих відмінків: Це, мабуть, очікуючи весну, гомонить душа лісу; А ключі від щастя в наших руках (М. Стельмах); рідше — інфінітивів. У нього був великий дар розповідати; Спочатку в мене була думка одмовитись (О. Довженко); та словосполученнями: Поруч матері стояла дівчинка років шести (А. Шиян).
Такі означення називаються неузгодженими. їх, як правило, можна перетворювати в узгоджені означення, виражені прикметниками. При цьому зміст висловлювання не змінюється. Наприклад: На вершинах гір нависли димні хмари.— На гірських вершинах нависли димні хмари (О. Гончар). Ці синтаксичні конструкції вважаються граматичними синонімами.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
102. Які легенди про Дніпро вам відомі? Підготуйте розповідь на основі однієї з них у художньому стилі. Використовуйте епітети.
Із секретів синтаксису
Означення в художньому стилі може виконувати роль епітета як засіб емоційно-експресивного мовлення. Такі означення образно характеризують предмет, підкреслюють суттєві властивості певного явища чи поняття. Стилістична функція цих означень-епітетів полягає в тому, що вони дають змогу показати предмет зображення з несподіваного боку, викликають певне ставлення автора до зображуваного.
|
|
|
|
|
|
|
Мовознавче дослідження
|
|
|
|
|
|
|
103.1. У поданих реченнях замініть, де можна, узгоджені означен ня неузгодженими. Дослідіть, чи зміниться зміст речень.
Зразок. Звідки ця ніжність, ця несамовитість у теплий серпневий день? — Звідки ця ніжність, ця несамовитість у т^плиид~ень серпня? (Є. Гуцало).
1. Цей сад на гірському схилі творили не тільки розлогі яблуні, а й зовсім молоденькі яблуньки (Є. Гуцало). 2. її вабили пахощі чебрецю, сонячні зайчики на вузьких покручених лісових стежках. 3. Усі звірі, усі лісові птахи були в нього на послузі (О. Донченко). 4. Звідти беруть початок бурхливі гірські ріки й річечки, що несуть у долини воду, вологу, напувають
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
