|
240. І. Прочитайте текст, замінюючи звертання на синонімічні з довідки.
Моя манушечка, моя зозулька, моє сонечко, моя квітонька, моя доня. Тільки прокинулася — і одразу хоче бавитися.
— Даринко, ходи з колисочки та й — на коліна. Ану, де твоя маленька долонечка, доню? Ось я її погладжу.
Та й залоскочу долоньку, щоб Даринка засміялася. А коли Даринка сміється, їй дуже личать такі лагідні імена, як сонечко, зіронька і ягідка, пестушечка і голубонька. Щоб дитина росла лагідною, треба з самого малечку казати їй побільше ласкавих і ніжних слів (За С. Богдан).
Довідка: сонечко ясне; ясочко; леліточко; пташечко; котику; щебетушечко моя; говорушко; соловейку; розумнице; втіхо мамина; матусине золотко.
II. У довідці знайдіть поширені звертання. Чим можуть поширюватися звертання? Поясніть уживання розділових знаків при звертанні.
III. Чому так важливе лагідне слово для дитини? Пригадайте, які загальні назви-звертання до вас або ваших братів і сестер вживаються (вживалися) у вашій родині? Складіть із ними 2—3 речення.
241. І. Прочитайте речення. Знайдіть авторські звертання, поясніть особливості їх уживання.
1. Рости рости моя пташко мій маковий цвіте (Т. Шевченко). 2. Спи мій роменовий цвіт! (Б. Олійник). 3. Сини Сини Барометри кирпаті людського спокою і завтрашнього дня! (В. Симоненко). 4. Перо, мій скальпелю вогненний! Ти мій жорстокий лиходій... (І. Драч).
II. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. З'ясуйте вид звертання за будовою. Чим виражені звертання у висловлюваннях?
Із секретів синтаксису
1. Звертання, що стоїть на початку речення, відділяється комою або знаком оклику. Знак оклику ставить-
|
|
