|
|
36.1. Спишіть словосполучення. Визначте види зв'язку слів у них. Аргументуйте свій вибір (див. с. 27).
Сіяти зерно, місто Рівне, зібрати зошити, сильний духом, пошепки говорити, українська література, занадто відповідально, відверта розмова, поспішаючи до дошки, заходиш у метро, наша історія.
II. Складіть речення з виділеним словосполученням. Зробіть морфологічний розбір іменника.
III. З-поміж поданих визначте словосполучення, які можна перебудувати так, щоб слова між собою поєднувалися лише за змістом.
37.1. Гра «Хто швидше?». Визначте види зв'язку слів у словосполученнях кожного рядка. Аргументуйте свій вибір.
1. Читання вголос, кава по-угорськи, шапка набакир, сьогодні вдень, зовсім поруч.
2. Щоденна праця, непохитна мужність, молодіжний фестиваль, єдина мета, кожен день.
3. Славити Батьківщину, пісня про щастя, потрібний людям, радісно дітям, готуватися до зустрічі.
II. Доберіть антоніми до виділених слів і складіть із ними словосполучення (усно).
38.1. Прослухайте текст. З якого твору взято цей уривок? Визначте стиль і тему тексту.
Діялось се в тридцятих роках минулого століття. Українське поспільство, поборене у класовій боротьбі, з ярмом пан-щизняної неволі на шиї, тягло свою долю з глухим ремством. То не віл був у ярмі, звичайний господарський віл, якого паша й спочинок могли зробити щасливим: ярмо було накладене на шию дикому турові, загнаному, знесиленому, але овіяному ще степовим вітром, із не втраченим іще смаком волі, широких просторів. Він йшов у ярмі, скорившись силі, хоч часом із гніву очі йому наливались кров'ю, і тоді він хвицав ногами і наставляв роги...
Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі. Свіжі традиції волі, такі свіжі, що часом трудно було відрізнити сьогодні од вчора, підтримували жевріючу під попелом іскру. Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав. Пісня волі, опоетизованої, може, в дні лихоліття, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, скованих на людей людьми. На широкі бессарабські степи, вільні, без пана й панщини, рва-
|
|
