|
Набігли тіні — і... ждуть долини.
Пробігли тіні — сумні хвилини:
Плили хмарини чужі, далекі...
П. Тичина
II. Прочитайте вголос, додаючи до виділених словосполучень сполучник як. Чи доречною буде така заміна?
Прочитайте і запам'ятайте
Порівняльний зворот — це сполучення слів, що дають додаткові відомості про предмет, дію, ознаку. Він стоїть переважно після того члена речення, який пояснює. Наприклад: / я співаю, наче в сні, про сльози в рідній стороні, і голос мій, як сурми мідь, не може битва заглушить (В. Сосюра).
Порівняльний зворот приєднується до головного чи другорядного члена речення за допомогою сполучників як, мов, мовби, наче, неначе, начебто, нібито, буцімто та ін. Проте порівняння може виражатися не лише порівняльним зворотом, а й іменником у формі орудного відмінка. Наприклад: А серденько соловейком щебече та плаче (Т. Шевченко); Біжать хмаринки кудись отарами й табунами, розгойдуючи по землі хвостатими тінями (С. Васильченко). Порівняйте: А серденько щебече та плаче, як соловейко; Біжать хмаринки кудись, немов отари й табуни, розгойдуючи по землі хвостатими тінями.
У вимові порівняльні звороти виділяються паузою, а на письмі — к о м а м и: Посеред саду тополя вигналась у височінь, як дівчина-підліток (Є. Гуцало); Мов бриль, красується тугий шапкастий боровик біля старої сосни (М. Стельмах); На цьому дереві розцвіла червона, гаряча, як вогонь, квітка (О. Донченко).
Порівняння використовуються в основному в усіх стилях мовлення. Стилістична роль порівнянь (порівняльних зворотів) у художньому мовленні полягає у виділенні якоїсь особливості предмета чи явища, що виступає дуже яскраво в іншого предмета чи явища. Порівнюватися може живе й неживе, фізичне й психічне, конкретне й абстрактне.
Подумайте і дайте відповіді
1. Що таке порівняльний зворот?
2. Назвіть граматичні форми вираження порівнянь. Наведіть приклади.
3. Доберіть приклади використання порівняльних зворотів у науковому й художньому стилях. Чи однакова роль цих порівнянь?
|
|
