|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Чи відокремлюються комою вигуки при звертанні?
3. Які розділові знаки вживаються при вставних словах?
4. З'ясуйте, чому слова взагалі, однак, нарешті не завжди виділяються комами.
5. Чи відокремлюються одне від одного два вставних слова, що стоять поруч? Наведіть приклади.
6. Як відокремлюються вставні слова, що стоять у середині звороту? Наведіть приклади.
7. З'ясуйте, який розділовий знак ставиться, якщо вставне слово стоїть після сполучника.
8. Як виділяються вставлені конструкції? Наведіть приклади.
Зв'язне мовлення Оповідання на основі почутого з обрамленням (письмово)
|
|
|
|
|
|
|
Мудрість народна
|
|
|
|
|
|
|
276.1. Прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. З'ясуйте тему. Доведіть, що в тексті присутні елементи оповідання. Доберіть заголовок.
Скільки з уст народу нашого можна почути різних легенд, переказів, скільки пісень, приказок, співаночок, оповідок — трагічних і смутних, веселих і безжурних,— скільки всіх цих багатств можна записати по наших українських селах, хуторах?
Кілька років тому в Чигирині від сивої, спрацьованої за довге життя бабусі я почув зворушливу легенду. Бабуся сиділа на ослоні в своїй тісненькій хатині, а довкола неї, по стінах, барвисто цвіли рушники, вишиті її сухими жилавими руками, її тихий голос дзвенів чисто, ніби струмок:
— Жила в нашому містечку дівчина-красуня. Струнка, чорноброва, з тугою косою за плечима, знала безліч старовинних пісень і співала їх так, що навіть людина, яка й мови української не знала,— танула серцем, ронила щиру сльозу, бо вчувала у тих мелодіях, звичайнісіньких буденних словах — красу душі народної. Звали ту дівчину Оленою, і мала вона от-от повінчатися із своїм нареченим. Палко і вірно вони кохали одне одного. Та заступили світ чорні хмари війни. Топтали і ганьбили землю нашу злі воріженьки. Провела Олена свого любого на фронт, провела та й стала чекати...
І тільки тоді, як звільнився наш край Чигиринський з-під фашистських чобіт, тільки тоді приніс листоноша жаданий трикутничок. І не від Тихона, ні... Друзі його писали, що лежить її суджений у далекому лазареті, смертельно поранений і марить її ім'ям... Називає адресу, кличе Олену, просить привезти води з джерела, що на Замковій горі, благає долю, аби
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
