|
вуються різні граматичні засоби, а саме: прямий і непрямий порядок слів, паузи, видільна інтонація, темп вимови, сполучники, розділові знаки (кома, тире). Відокремлені члени речення бувають непоширені, тобто виражені одним словом, і поширені — виражені словосполученням. За функцією і синтаксичною роллю в реченні розрізняють:
1) відокремлені означення (узгоджені й неузгоджені);
2) відокремлені прикладки;
3) відокремлені обставини;
4) відокремлені уточнювальні члени речення (додатки та обставини).
Наприклад: 1. Од його вродливого лиця, блідого й гордого, била звага молодого орла (М. Коцюбинський) — непоширені відокремлені однорідні означення, виражені прикметниками. 2. Під нами прокидались тумани, а над нами падало й падало листя — золоті сльози осіннього лісу (М. Стельмах) — відокремлена поширена прикладка, виражена словосполученням. 3. Хвилюючись, Тимко розповідав про свої перші подвиги (Ю. Збанацький) — відокремлена непоширена обставина, виражена дієприслівником.
Відокремлені члени речення вживаються в текстах усіх стилів мовлення, виконуючи різні функції: вони конкретизують, уточнюють думку, слугують засобом образності, набуваючи емоційно-експресивного забарвлення.
|
|
