|
1. Я мав думки, мов корені, і мрії, ночами зорені. 2. В конюшині лелеки ходять, і не видко червоних лапок, тільки тулуби видко білі, колихані і недосяжні. 3. Мій хлопчику, біжу я за тобою, прибитий блискавками днів твоїх. 4. Запряжений в стежки свойого краю, рвонеш ти Україну, наче віз. І, повен титанічного відчаю, снагу вкладеш у дзвін її коліс! 5. Джерела і потоки, побачені в житті, у мревах клекотали на піщаній путі. 6. Мені, малому, палиця ліскова служила за хорошого коня (З тв. Д. Павличка). 7. А сі волики були здорові, ситі, круторогі воли, з міцними, здоровими ногами, з дужими, широкими грудями. 8. А через годину отовплений великою валкою людей, розхристаний, блідий, з синіми губами, Тарас з диким одчаєм і сльозами в очах розказував усе урядникові. 9. Чоловічий голос зараз же замовк, і через кілька хвилин коло воріт показався середнього зросту парубок, років тридцяти, в клітчатих, вузьких, навипуск штанях (Із тв. В. Винниченка).
II. Поміркуйте над змістом четвертого уривка з поезії. Що хотів сказати автор? Зробіть висновок про роль відокремлених означень у творенні поетичних образів.
III. Зробіть синтаксичний розбір першого речення (див. алгоритми на с. 156, 206).
IV. З'ясуйте значення слова марево, доберіть до нього спільнокореневі.
289. І. Прочитайте виразно тексти, дотримуючись відповідної інтонації. Визначте стиль мовлення. Доберіть заголовки. Аргументуйте свій вибір. Зверніть увагу на розділові знаки при відокремлених означеннях.
1. З-за хмар обережно виглянув край місяця. Співчутливо торкнувся прохолодою свого срібла чорних ран лісової святині. Перечекав хвилину за легенькою хмаркою. І, заспокоєний безлюддям і тишею, виплив цілковито — повновидий і блідий. Та й завмер нерухомо, болісно здивований довершеним ділом нищення. Рясним віттям крислатого дуба промінь продерся аж до лапатої рослини, що нерушимо лишилась у прим'ятій траві... З обпалених, поломлених дерев сльозами падало зів'яле листя. Місяць скрився за хмару (Наталена Королева).
2. Естетичні переживання виникають у процесі сприймання художніх творів. Взаємодія почуттєвої та інтелектуальної сфери під час сприймання художнього твору надає враженню особливої сили. Ідеї, викладені в науковому дослідженні, сприймаються тільки розумом. Наука оперує абстрактними поняттями, узагальнено сформульованими на основі пізнання законів природи і суспільства. Мистецтво завжди втілює ідеї в конкретній формі, загальне розкриває
|
|
