|
махуючи над її головою рудим чубом. 3. Він був мокрий, оброшений. Він занепокоєно пішов до верби, з якої грім вибив останнє борошно зітлілої серцевини. 4. Рядом курилась туманом важка соснова гора. Вона була закривавлена, спалена вогнем, який лизав іще червоним язиком вершечки пнів. 5. Тарас і Козачковський мовчки спустилися вниз. Вони були зачаровані врочистою вечірньою красою. 6. Тарас довго стояв під горою. Його зачарувала краса Дніпра, темної лісистої гори з монастирем. 7. Перед Шевченком вставали степи за Новопетровським укріпленням. Вони були безмежні, спалені сонцем, безводні.
II. Порівнявши речення, дослідіть, як впливають відокремлені означення на зміст та емоційне забарвлення кожного з уривків.
293. І. Перебудуйте речення так, щоб відокремлені означення стали невідокремленими, і навпаки. Поміркуйте, як зміниться
зміст речень. Аргументуйте свої думки.
1. У серці моїм мій світ, шовком тканий, сріблом білим мережаний і перлами обкинений (В. Стефаник). 2. Кладуться скиби, чорні та глибокі, довгі-предовгі. 3. Гать будуйте кріпку і високу, щоб нас море грузне не залляло. 4. А здалека шумітиме море, в береги скелисті сперте, переможене, приборкане, безпечне (3 тв. Б. Лепкого). 5. Далеко видніється ціле місто, таке невеличке, що скоріше б можна назвать його великим селом. 6. У довгій вузькій вулочці, затопленій кіньми, волами, людьми, чути регіт, сварку, торгування (3 тв. В. Винниченка).
II. Виділені слова розберіть як частину мови.
294. І. Замініть частини складних речень на дієприкметникові звороти. Що від цього зміниться? Доведіть, що речення синонімічні.
1. На сцені актори виконують п'єсу, яку створив молодий письменник-драматург. 2. Натяки на якісь факти, посилання на імена, що колись добре були відомі, тепер не хвилюють уяву. 3. Література минулих століть рясніє образами, які запозичили з Біблії та античної міфології. 4. За допомогою зорового образу, що побудований на враженнях від форм реального світу, висловити якусь хибну абстрактну думку взагалі неможливо. 5. Мистецький образ, який матеріалізував художник, ми порівнюємо з образом, який зберігає наша пам'ять. 6. Ще дивовижніше бачити людину, яка зроблена з каменя, краєвид, що відтворений фарбами на полотні. 7. Настрій, що породжується портретним образом, залежить і від настрою зображеної людини, і від засобів виконання
(За П. Білецьким).
II. З'ясуйте значення понять мистецький образ, портретний образ. Наведіть приклади.
|
|
