|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
назвою Острозької. Це, до речі, найперша повна друкована Біблія у слов'янському світі.
З Острогом пов'язані імена відомого тогочасного поета Дем'яна Наливайка (брата гетьмана Северина Наливайка), Герасима та Мелетія Смотрицьких, Клірика Острозького — визначних учених і письменників.
Сам Костянтин Острозький — один із найвпливовіших і найбагатших шляхтичів у польській державі — відзначався гордим і незалежним характером. На засіданнях сейму Речі Посполитої, захищаючи православну церкву, він неодноразово вступав у конфлікт зі шляхтою і навіть королем. Різними способами спокушали його католики зректися «мужицької» віри, але він лишався вірним сином свого народу (За М. Слабо шпицьким).
|
|
|
|
|
|
Резиденція — місце перебування, проживання урядовців, керівників держав, визначних осіб. Сейм — найвищий станово-представницький орган часів феодалізму.
II. Поміркуйте над останнім абзацом. Про які часи в історії України йдеться? Що вам відомо про них?
III. Складіть план тексту.
|
|
|
|
|
|
|
Комунікативний практикум
|
|
|
|
|
|
|
51. Уявіть себе критиком-політологом. Висловіть власну думку щодо становища нашої держави за часів Середньовіччя. Що ви могли б змінити на той час?
Увага! Критичне аудіювання вимагає висловлення власної думки з приводу почутого, своєї згоди чи незгоди з певним твердженням.
52.1. Ознайомтеся з пам'яткою на с. 38. Прослухайте текст. Ви значте тип мовлення. Що нового ви дізналися? Які слова трапилися вам уперше? З'ясуйте їх значення за тлумачним словником.
«Що таке на світі щастя?» — спитав би я у дуже письменних. Частенько чуєш, люди кажуть: отой щасливий. Глянеш на того щасливого, а він тобі показує на другого, а сам жаліється на свою недолю. Зовуть щасливими і тих, що увесь свій вік нічого не дбають, як мій Павлусь. Бог їм усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба. Зовуть і скупого щасливим, бо у його багацько грошей; а він, неборак, увесь свій вік стереже тих грошей, як Рябко на ланцюгу, ніякої користі з них не має — і голодний, і холодний, ще гірш од якого-небудь бідолахи. Ні, панове, по-моєму, той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Богові за те, що він йому послав,— той, кого Господь благословив на добрі
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|