Переглянути всі підручники << < 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 > >>   II. Випишіть виділене речення. Зробіть його синтаксичний розбір. Визначте порядок слів у реченні (див. с. 41). На які слова падає логічний наголос? Прочитайте речення з наголосом на іншому слові. Що зміниться? Зробіть висновок про порядок слів у реченнях. III. Поясніть орфограми та розділові знаки у реченнях. Мовознавче дослідження 55.1. Прочитайте речення, дотримуючись правильної інтонації та логічного наголосу. Визначте порядок слів: прямий чи зворотний (див. с. 41). 1. Існує близько сорока версій, які пояснюють походження тризуба (В. Сергійчук). 2. Культура князівських часів за осно­ву мала місцеві, народні елементи (І. Крип'якевич). 3. У народі склалася певна традиція проводів до армії, за якою вшанову­вався новобранець і його сім'я (О. Кравець). 4. Чай бадьорить, підвищує настрій, а на початку трудового дня це дуже важливо (С. Янко). 5. Першу школу заснував у Києві Володимир святий, і в ній вчилися діти бояр та інші (М.Аркас). II. Змініть порядок слів у реченнях на протилежний. З'ясуйте, чи впливає порядок слів на синтаксичну будову речення та його вид. III. Зробіть морфологічний розбір виділених слів. 56.1. Прочитайте текст мовчки. Про які часи в історії України йде мова? Доберіть заголовок. Порівняйте його з заголовками, дібраними вашими однокласниками, і найбільш вдалий запишіть. II. Перекажіть текст, доповнюючи власними міркуваннями про лю­дей, сильних духом. Якими вони мають бути? Чи притаманна вам або вашим однокласникам ця риса? Дотримуйтеся логіки й послідовності викладу думок. І знову йдемо... Біль втрат, і дух степів полиневий, і дніпро­ву блакить, і рожеві, як юність, світання — все забрали з собою і все несемо на схід... Сильні духом, пам'ятаєш ти такий вислів? Тоді ми трохи по-книжному уявляли собі таких людей, а за цей час скільки я ба­чив їх живими, бачу поруч себе і зараз. На танки ворожі вони кидались із горючими пляшками за Дніпром. Грудьми ставали на оборону споруд Дніпрогесу, тримали рубежі, які, здавалось, нічим уже втримати не можна. Але чи не найбільше оця сила духу людського відкривається мені ось тут, коли ми, одрізані від своїх, в далекім оточенні, ідемо в степах під нічийним не­бом, не підвладні нікому, крім самих себе. Наче поза часом йдемо, не знаючи, що робиться на наших фронтах. Мета наша десь у тумані, за мороком ночі, але ми готові, здається, хоч все життя іти, аби досягти її. Мало в нас зброї, але найміцніша гартована зброя — у нас самих, в наших серцях (О. Гончар).   Переглянути всі підручники << < 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 > >>