|
|
|
|
|
|
|
|
Виходять на узлісся, зупиняються, стають навколішки, побожно хрестяться. Володько у полоні вражень. Він хреститься також. Перед очима велетенська постать лаври зі всіма її будівлями. Володько безліч разів бачив її на малюнках і ось аж тепер нарешті бачить її власними очима.
Сила враження, віри охопила й озброїла його. Перед ним — велична, залита передвечірнім сонцем святиня, до якої впродовж віків зі всіх куточків його рідної землі спливали люди, щоби бодай тут зачерпнути підсилення віри — єдиної опори жорстоко-нужденного селянського існування.
Віра. Недоторкане слово. Які сили піднімуть їх із того пороху й уведуть у цей святий храм?
і нині чарує нас Почаївська лавра.
Дзвін. Велетенський дзвін. Від його громового рокоту затремтіли люди, дерева, земля.
— Ну, люди! Вже час! Вставаймо!
Серед глибокої тиші під звуки велетенського дзвону ті слова видаються закликом.
Усі встають, назувають на ноги постоли і помалу йдуть. Все ближче і ближче лавра. Все ближче і ближче мета. Все потужніше гуде великий дзвін, розтягаючи своє бамкання геть навколо, як далеко сягне людське око (За У. Самчуком).
|
|
|
|
|
|
Почаїв — місто на Тернопільщині. Маєстатний — величний. Постоли — м'яке селянське взуття зі шкіри. Клячіти — стояти навколішки.
II. Випишіть із тексту по 2 односкладні речення: а) з головним членом у формі присудка; б) з головним членом у формі підмета. Поміркуйте, чим виражені в них головні члени, визначте тип речень (див. таблицю на с. 102—103). З'ясуйте, яке значення мають односкладні речення в тексті? Який настрій вони створюють? III. Замініть, де це можливо, односкладні речення двоскладними, зважаючи на порядок слів у реченні. Поміркуйте, чи змінюється будова речення від зміни інтонації та порядку слів (див. с. 127).
|
|
|
|
|
|
|
|
|