|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Мовознавче дослідження
|
|
|
|
|
|
|
199. І. Прочитайте, випишіть неповні речення. Доведіть, що одно-складність та неповнота речення — різні його якості.
1. Ось і вечір знов. Заплющує повіки безсилий день (Є. Маланюк). 2. У хаті — все як і колись було. Рушники над віконечками. На столі — біла полотняна скатертина, припорошена пилом. На ній — засохлий буханець. Хтось залишив для домового. 3. У кожного дня своя краса — у кожної людини своя правда (3 тв. Р. Іванченко). 4. І час далекий, і земля далека, а пам'ятаю все. Маленький двір, стріха. На гнізді лелека задумався. В саду ласкавий мир (В. Свідзинський). 5. На небі хмари. Все більш смеркає, і ніч безмежна, як світ, іде (Олександр Олесь). 6. Весна — неначе карусель, на каруселі — білі коні. Гірське село, в садах морель, і місяць, мов тюльпан, червоний. Стіл ясеновий, на столі слов'янський дзбан, у дзбані сонце... (Б.-І. Антонич).
|
|
|
|
|
|
|
Комунікативний практикум
|
|
|
|
|
|
|
II. Підготуйте разом з однокласником (однокласницею) повідомлення про неповні речення та вживання в них розділових знаків.
Із секретів синтаксису
Від неповних слід відрізняти незакінчені (обірвані) речення: Я був у бібліотеці, а ти... (мене не дочекалась). У такому реченні, на відміну від неповного, думка залишається незакінченою, встановити відсутні члени неможливо.
Неповними можуть бути не тільки двоскладні, ай односкладні речення. Наприклад: Людині треба з горем на люди (Панас Мирний) — неповне безособове речення.
Двоскладне речення з пропущеним головним членом залишається двоскладним. Наприклад: В покоях почулися легкі кроки, а трохи згодом стала Олена на порозі. Була одягнена в темний плащ, голову завила в чорну хустку, а під пахвою держала грубий звій нот (О. Кобилянська) — неповне двоскладне речення.
Односкладне речення, в якому немає одного з головних членів, є повним, бо ці члени не передбачаються структурою речення. Наприклад: Люблю мандрувати по рідній країні (І. Муратов) — повне означено-особове речення.
200.1. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки.
1. Даруйте вона, певно, щось нездорова (Панас Мирний). 2. Ну що ж нехай хлопець змалку звикає до правди (І. Цюпа).
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|