|
3. О ні розлуки вічні, як вічний подих далини (П. Воронько).
4. Так я вільний, маю бистрі думи-чарівниці (Леся Українка).
5. О-о Народ великий естетик... (Панас Мирний). 6. Ох та яке ж оце хороше!.. (Марко Вовчок).
II. З'ясуйте, що виражає кожне слово-речення. Складіть із ними власні речення.
Із секретів синтаксису
Не слід плутати речення, виражені словами Так і Ні, з обставиною, що відповідає на питання я к?, і підсилювальною часткою ні, що вживається разом з тим чи іншим членом речення, заперечує його, але не відокремлюється. Порівняйте: Так, малий ще ти дуже... — Так (як?) треба було... (Панас Мирний).
Прочитайте і запам'ятайте
Неповними називаються речення, в яких пропущено один чи більше необхідних членів, але їх можна встановити з попереднього (наступного) речення або із ситуації спілкування: Вони реготались, мов діти. Вона — тонко і дзвінко, як молода дівчина, він — грубше, передчасним баском двадцятилітнього парубка (М. Коцюбинський).
Якщо на місці пропущеного члена речення робиться пауза, то на письмі вона позначається тире. Наприклад: Жайворонок з'явився — до тепла, а зяблик — до холоду; Сталь гартується в огні, а людина — в труді (Нар. творчість).
Тире ставиться на місці пропущеного присудка:
1) якщо це частина складного речення (присудок пропущено, щоб уникнути повторів): Лагідні слова роблять приятелів, а наклепи — ворогів (Нар. творчість);
2) якщо речення зрозуміле без присудка (його відсутність посилює емоційний вплив речення, бо логічний наголос переходить на підмет або другорядний член): Для мене — цілий світ в твоїх очах (І. Кочерга).
Якщо пропущено підмет або другорядний член речення, тире може ставитися й не ставитися (за бажанням автора).
Як різновид неповних речень в українській мові вживаються речення, у яких відсутні головні та другорядні члени речення і думка виражається за допомогою часток та вигуків, так звані слова-речення. Такі речення виражають ствердження або заперечення, згоду чи незгоду, емоційну оцінку почутого. Наприклад: Так! Тепер не могло бути сумніву — жнива починаються (Ю. Збанацький); А присягу забув? — Ні
(І. Франка); Ач, привітався, ледве підняв бриля
(М. Коцюбинський).
Слова-речення вживаються в діалогах.
|
|
