|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
пісенного слова — піснетворців — називають у нас співцями
(Б. Харчук);
2) дієсловом у формі множини минулого часу дійсного способу та у формі множини умовного способу: Пили каву з білою булкою
(Б. Лепкий).
Узагальнено-особовими називаються речення, які позначають дію, стан, процес, ознаку, що стосуються будь-якої особи. Головний член таких речень найчастіше має форму 2-ї особи однини теперішнього і майбутнього часу дійсного та наказового способу: Хочеш їсти калачі — не сиди на печі (Нар. творчість).
Узагальнено-особові речення мають такі ознаки:
1) відтворюються в мові у вигляді готових одиниць для позначення готових ситуацій;
2) не мають просторово-часової вказівки, існують у мовленні як абстраговані судження, що не відображають певної конкретності: Лежачого не б'ють; Чесне діло роби сміло; Хвалою не нагодуєш (Нар. творчість).
Неозначено-особові та узагальнено-особові речення функціонують у різних стилях (розмовному, художньому, науковому, публіцистичному): Восени після збирання еро жаю поля переорюють... (В. Корчагіна); Не погань криниці, бо схочеш водиці (Нар. творчість).
|
|
|
|
|
|
|
Мудрість народна
|
|
|
|
|
|
|
171. І. Вивчіть прислів'я напам'ять і під власну диктовку запишіть.
1. Чужого не гудь, а свого не хвали. 2. Не розхитуй човна, бо вивернешся. 3. Як постелишся, так і виспишся. 4. Наперед не виривайся, а ззаду не лишайся. 5. Роби надворі, буде в коморі. 6. Здобудеш освіту — побачиш більше світу. 7. Відстанеш годиною — не наздоженеш родиною.
II. Підкресліть у реченнях граматичну основу і складіть до них схеми. З'ясуйте тип речень. Назвіть пунктограми.
III. Поясніть написання частки не з дієсловами.
IV. З'ясуйте, у яких стилях мовлення можуть уживатися подані прислів'я. Складіть і розіграйте діалог за одним із фразеологізмів.
Подумайте і дайте відповіді
1. Які речення називаються неозначено-особовими? У якій формі в них виражається головний член речення? Наведіть приклади.
2. Чи бере участь у спілкуванні особа в неозначено-особових реченнях?
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
