| |
III. Дайте відповіді на запитання і виконайте завдання за текстом.
1. Якого стилю поданий текст? Аргументуйте свою думку. 2. Які почуття викликала у вас ця розповідь? Висловіть власну думку щодо авторського задуму.
3. Доберіть заголовок, який би розкривав тему тексту.
4. Знайдіть у тексті епітети, метафори, порівняння. Яку роль вони відіграють у художньому висловлюванні?
5. З якою метою автор використав пряму мову в тексті?
6. Уявіть козу, про яку йдеться в розповіді, опишіть її за допомогою різних художніх засобів.
7. Перекажіть текст усно, продовжуючи сюжет висловлювання. Скористайтеся малюнком.
IV. Поділіть текст на смислові частини і підготуйте складний план.
V. Перечитайте текст і напишіть докладний переказ, увівши в нього художній опис кози та продовження висловлювання. Дотримуйтесь композиції, мовних і стильових особливостей висловлювання.
Зв'язне мовлення
Робота над виправленням помилок, допущених у переказі
233. І. Прочитайте текст. Визначте його стиль та основну думку. Які типи мовлення у ньому поєднано? Аргументуйте своє твердження рядками з тексту. Схарактеризуйте висловлювання за наявністю і значущістю лексичних засобів.
А весна сильніша від смерті. Коли зміг зводитися на ноги, навколо було повно тепла, сонця, квітів. Виходив поволі в садок. Після хвороби життя здається оновленим і яскравішим. На грядках витикається городина. У квітнику пнеться догори турецький часник, півонія, зірка, м'ята. По садках вештаються кури і розгрібають усе, що, на їх думку, варте уваги... Бундючні півні вискакують на вищі місця і звідтіль урочисто передають один одному своє захоплення весною і життям.
Он видніється молода черемха. її галузки обсіли зелені липкі метелики всуміш із мережками чарівної тонкої роботи, що їх за два-три дні сонце зробить справжніми кетягами цвіту. І бузина не дармує. Повняться вовчі ягоди. Ліщина молодечо і наївно чепуриться, а гурт кучерявих кленів — мов ватага парубків. Здається, от-от гримнуть пісню. Берізки, моторні, усміхнені, радіють цілим своїм єством. Хіба що ота прамати їх, її величність береза, дещо сумніше дивиться на світ Божий. Кора її постарілася й порепалась. Коси відросли й звісились додолу. Чешуть їх хіба що вітри.
Весна розгорнула все. Поле вкрилося засівом, росою. Йдуть щасливі, короткі дні.
«А що робить батько? — питає себе Володька...— Ах, той батько. Як комаха, їй-богу — колись і тепер. Вродиться ж така
|
|
